Значення
- (Релігія) –
Жінка, яка віддала себе служінню Богові, церкві чи монастирю; черниця, послушниця.
- (Юриспруденція) –
У давньому українському праві: жінка, яка добровільно віддала себе в залежність (наймичку, кріпачку) панові або монастирю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відданиця, р. відданиці, д. відданиці, з. відданицю, о. відданицею, м. відданиці, к. відданице