відчіплювачка

[ʋidt͡ʃipljuʋɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва спеціального пристрою або механізму, призначеного для відчіплення (від’єднання) чогось, наприклад, вагонів у потязі, причепа від автомобіля тощо; відчіпний пристрій.

  2. (Психологія) –

    Переносно, жартівливо або зневажливо про людину, яка нав’язливо пристає до інших з розмовами, доріканнями або домаганнями; та, що не відчепляється.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відчіплювачка, р. відчіплювачки, д. відчіплювачці, з. відчіплювачку, о. відчіплювачкою, м. відчіплювачці, к. відчіплювачко

Більше записів