Значення
- (Фізика) –
Пристрій або пристосування, призначене для відбивання світла, звуку, тепла, радіохвиль тощо.
- (Техніка) –
Елемент конструкції машини, механізму або спорядження, що служить для відбивання ударів, відхилення руху чи захисту від певних впливів (наприклад, відбивач у кульовій млині, відбивач грязі на транспортному засобі).
- (Спорт) –
У спортивному інвентарі — спеціальна накладка на ракетку для настільного тенісу з певними властивостями відбивання м’яча.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відбивач, р. відбивача, д. відбивачеві, з. відбивач, о. відбивачем, м. відбивачеві, к. відбивачу