відбивач

[ʋidbɪʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Пристрій або пристосування, призначене для відбивання світла, звуку, тепла, радіохвиль тощо.

  2. (Техніка) –

    Елемент конструкції машини, механізму або спорядження, що служить для відбивання ударів, відхилення руху чи захисту від певних впливів (наприклад, відбивач у кульовій млині, відбивач грязі на транспортному засобі).

  3. (Спорт) –

    У спортивному інвентарі — спеціальна накладка на ракетку для настільного тенісу з певними властивостями відбивання м’яча.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відбивач, р. відбивача, д. відбивачеві, з. відбивач, о. відбивачем, м. відбивачеві, к. відбивачу

Більше записів