Значення
- (Фізика) –
Фізична величина, що характеризує здатність поверхні тіла відбивати падаюче на неї випромінювання; чисельно дорівнює відношенню потоку відбитого випромінювання до потоку випромінювання, що падає.
- (Геологія) –
У геології — характеристика поверхні мінералу, що описує його здатність відбивати світло; важлива оптична властивість для визначення мінералів під мікроскопом у відбитому світлі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відбитість, р. відбитості, д. відбитості, з. відбитість, о. відбитістю, м. відбитості, к. відбитосте