відбуток

[ʋidbutok] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    (юрид.) Сума грошей або майно, отримані від реалізації (продажу) чогось, зокрема майна, активів або продукції; виручка, дохід від продажу.

  2. (Логістика) –

    (заст., рідк.) Відправлення, початок руху (про транспортний засіб або подорож); відхід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відбуток, р. відбутку, д. відбуткові, з. відбуток, о. відбутком, м. відбуткові, к. відбутку

Більше записів