відбійник

[ʋidbijnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальний пристрій у вигляді металевої пластини, стрижня або троса, що встановлюється на транспортному засобі (наприклад, на локомотиві, трамваї, автомобілі спецпризначення) для збиття або відхилення перешкод, які можуть опинитися на шляху руху.

  2. (Техніка) –

    Робітник, який займається відбиванням гірської породи (відбійкою) у шахтах, каменоломнях або при проходженні тунелів.

  3. (Військова справа) –

    Військовий термін: сигнал (звичайно сурмою або барабаном), що сповіщає про час відходу до сну в казармах або таборах; також — особа, яка подає цей сигнал.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відбійник, р. відбійника, д. відбійникові, з. відбійник, о. відбійником, м. відбійникові, к. відбійнику

Більше записів