відбалакування

[ʋidbɑlɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “відбалакувати”; тривала, інтенсивна розмова, часто з метою чогось домогтися, переконати або відволікти увагу.

  2. (Лінгвістика) –

    (у лінгвістиці, фольклористиці) Спеціальна мовна практика або обрядова дія, що полягає у виголошенні певних слів, формул, замовлянь з метою лікування, захисту від хвороби або негативного впливу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відбалакування, р. відбалакування, д. відбалакуванню, з. відбалакування, о. відбалакуванням, м. відбалакуванні, к. відбалакування

Більше записів