Значення
- (Філософія) –
(у філософії, релігії) Вища, абсолютна, всеосяжна мудрість; пізнання як одкровення, духовне знання, що перевищує звичайний розумовий рівень.
- (Лінгвістика) –
(застаріле або поетичне) Знання, обізнаність у чомусь; свідомість, розуміння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відання, р. відання, д. віданню, з. відання, о. віданням, м. віданні, к. відання