Древослів

Словник Української Мови

вічнозеленість

[ʋit͡ʃnozɛlɛnistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Властивість рослин зберігати листя (хвою) протягом усього року, не скидаючи його в осінньо-зимовий період; вічнозелений характер.

  2. (Ботаніка) –

    Назва науково-популярного журналу для садівників-аматорів, що видавався в Україні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вічнозеленість, р. вічнозеленості, д. вічнозеленості, з. вічнозеленість, о. вічнозеленістю, м. вічнозеленості, к. вічнозеленосте

Більше записів