вгин

[ʋɦɪn] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Заглиблення, виїмка, западина на поверхні чогось; місце, де щось вигнулося всередину або увігнулося.

  2. (Геологія) –

    У географії — частина долини, русла річки, берега моря тощо, що має форму глибокого закругленого заглиблення, вигину.

  3. (Техніка) –

    У техніці та будівництві — місце з’єднання двох частин конструкції, що утворює внутрішній кут; внутрішній кут, утворений зігнутою деталлю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вгин, р. вгину, д. вгинові, з. вгин, о. вгином, м. вгині, к. вгине

Більше записів