1. Переконувати когось у чомусь, схиляти до певної думки, рішення чи дії, часто наполегливо або тривало впливаючи словами.
2. Умовляти, схиляти до згоди на щось, закликати до вчинення чогось.
вговорювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чоловіки прийшли й почали вговорювати Кайдаша, щоб він помолився Богу та лягав спати. Кайдаш став перед образами й почав голосно молиться, як моляться маленькі діти.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Частина мови: дієслово () |