Значення
- (Психологія) –
Довести когось до стану спокою, заспокоїти, утихомирити, особливо після сильного збудження, плачу, істерики.
- (Лінгвістика) –
Примусити замовкнути, припинити шум, галас, крик; заспокоїти, утихомирити когось або щось.
- (Медицина) –
(переносно) Зменшити інтенсивність, силу чогось (наприклад, біль, відчуття); приглушити, заглушити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вгомонюю, ти вгомонюєш, він вгомонює, ми вгомонюємо, ви вгомонюєте, вони вгомонюють