1. Властивість або якість об’єкта, що нагадує за формою вежу; зовнішня схожість на вежу.
2. У ботаніці — характерна ознака деяких рослин (наприклад, тополі, кипариса), що мають вузьку, витягнуту вгору, конусоподібну або колоноподібну форму крони.
3. У архітектурі — структурна або композиційна характеристика споруди, що підкреслює її вертикальне розчленування, стрімкість і наявність вежоподібних елементів.