вето

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Право або повноваження припинити, заблокувати чи відхилити рішення, закон, постанову тощо, зазвичай надане певній посадій особі (наприклад, президенту, монарху) або органу влади.

2. (Юриспруденція) –

   Заборона, накладення заборони на щось, відмова у санкціонуванні чи схваленні.

3. (Юриспруденція) –

   (У міжнародному праві) Право постійного члена Ради Безпеки ООН відхилити будь-яку не процедурну резолюцію цього органу, навіть якщо вона підтримана більшістю.

Правопис та відмінювання