ветеринарно-зоотехнічний

1. Пов’язаний із сумісним застосуванням ветеринарії (науки про лікування тварин) та зоотехнії (науки про розведення, годівлю та утримання сільськогосподарських тварин), що стосується одночасно охорони здоров’я та підвищення продуктивності тварин.

2. Стосунний до установи, підприємства або служби, які займаються як профілактикою та лікуванням хвороб тварин, так і питаннями їх розведення, годівлі та утримання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |