ветатив

[ʋɛtɑtɪʋ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Ветатив — у лінгвістиці: форма дієслова, що виражає заборону, наказ чи прохання не робити чогось, утворена за допомогою частки “нехай” (або “хай”) та форми дієслова в 3-й особі однини чи множини (наприклад, “нехай не йде”, “хай не спізнюються”).

  2. (Лінгвістика) –

    Ветатив — у граматиці: один із способів реалізації модальності, що протиставляється афективу (наказовому способу) і виражає негативне веління, тобто заклик до утримання від дії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ветатив, р. ветатива, д. ветативові, з. ветатив, о. ветативом, м. ветативі, к. ветативе

Більше записів