весняночка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “веснянка” — традиційна українська обрядова пісня, що виконується на початку весни, часто пов’язана з обрядами закликання весни та зустрічі птахів.

2. Назва ранньої весняної квітки, часто проліска або іншої дрібної цибулинної рослини, що розквітає однією з перших у лісі або на галявині.

3. Переносно — про молоду дівчину або жінку, яка виглядає свіжо, молодо та привабливо, наче втілення весни.

4. Рідкісна назва метелика з родини біланів, який з’являється навесні.

Приклади:

Приклад 1:
— пробурмотів він.— Ах, звичайно, весна, як же я не догадалась!І тихенько заспівала, хитаючи ногою: Весна, весна, весняночка, Де твоя сестра-паняночка. Степан дивився на неї, любуючись на її маленьку бадьору постать, захоплюючись радістю, що в її голосі бриніла.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”