1. Творильний відмінок однини іменника “весна”, що вказує на час дії або настання події протягом цієї пори року.
2. (У значенні прислівника) У період весни, під час весняної пори року.
весною
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Слово за словом, мов ріка весною криги, точить. 16 травня 1936 Сад Тріпочуться слова, мов бджоли на дощі, вривається розмова, ледве розпочата, спалахують думки й ховаються мерщій, і погляд, мов метелик, ясний і крилатий.
— Невідомий автор
Приклад 2:
Користуючись деякими своїми знайомствами в сусідніх європейських країнах, я зумів призбирати певні відомості про Стахову діяльність того таємничого періоду, що його, не без дешевих красивостей, автор статті в «Ідеї XXI» розташував «між тією ранньою осінню та наступною ранньою весною». Факти, до яких я тут хочу вдатися, це здебільшого пресові відгуки, свідчення очевидців, поштові листівки, програмки, афіші тощо.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Шлюб сей став ся десь весною 1252 р., як видко з булї друкованої у Фішера Merkwьrdige Schicksalle d. Stiftes und d. Stadt von Kloster-Neuburg ч. 60: вона датована 27/
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |