веснонька

[ʋɛsnonʲkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від слова “весна” — рання, м’яка або приємна весна, що викликає позитивні емоції.

  2. (Література) –

    (у переносному значенні) Про період розквіту, молодості або радості в житті людини.

  3. (Література) –

    (у фольклорі та поезії) Поетичний образ весни як живої, ласкавої істоти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веснонька, р. весноньки, д. весноньці, з. весноньку, о. веснонькою, м. весноньці, к. веснонько

Приклади з художньої літератури

  • Господи Боже! Що жебрак має
    На тій широкій, багатій землиці?
    Ні му весноньки надія світає,
    Ні колос літом в золотій пшениці;
    — Віктор Неборак

Більше записів