1. Ставати весняним, набувати ознак весни (про погоду, природу).
2. Перен. Ставати радісним, світлим, оновленим; оживати (про настрій, почуття тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Ставати весняним, набувати ознак весни (про погоду, природу).
2. Перен. Ставати радісним, світлим, оновленим; оживати (про настрій, почуття тощо).
Приклад 1:
— Краще не весніти, щоб не опадати.— Ну, вибачте, — сказав Степан. — Краще померти, щоб так не міркувати.— Не маю жодного бажання вмирати, — відповів поет.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”