веслюга

1. Рідкісна назва великої дерев’яної човна-довбанки або плота, що використовувалася для сплаву лісу та вантажів річками.

2. Заст. Великий, незграбний, повільний човен.

3. Перен., розм. про повільну, мляву, незграбну в русі людину (зазвичай жінку).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |