весіллячко

1. Зменшувально-пестливе від “весілля”: невелике, скромне або домашнє весілля, яке часто відбувається в колі найближчих родичів та друзів.

2. (у фольклорі та поетичній мові) Уживається як ласкаве позначення весілля, що надає тексту теплого, інтимного чи іронічного відтінку.

Приклади:

Приклад 1:
Моє життя, голубко мила, — Талан як слід: Чи де бенкет, чи де обід Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я: І їм, і ласую доволі, — Не те що клопоти у полі І праця бідная твоя! — На річ таку Бджола сказала: — Нехай воно і так; Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк, Що де ти не поткнешся Або до страви доторкнешся, — Тебе ганяють скрізь: Непрохана не лізь.
— Котляревський Іван, “Енеїда”