Веселящий — дієприкметник теперішнього часу від дієслова “веселити”, що означає такий, який викликає веселощі, радість, добрий настрій; той, що розважає, тішить.
веселящий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Словник Української Мови
Буква
Веселящий — дієприкметник теперішнього часу від дієслова “веселити”, що означає такий, який викликає веселощі, радість, добрий настрій; той, що розважає, тішить.
Відсутні