веселочка

1. Народна назва рослини первоцвіту весняного (Primula veris) з родини первоцвітових, що має жовті квіти з приємним запахом і цвіте навесні; також — первоцвіт, баранчики, божі ручки.

2. Рідкісне жіноче ім’я, що вживається переважно як зменшувально-пестлива форма імені Весна або Віра.

3. У фольклорі та поетичній мові — уособлення, символ або образ весни, молодості та радості; істота, що приносить веселість.

Приклади:

Приклад 1:
Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила… А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти.
— Невідомий автор