1. Який має кольори веселки; різнобарвний, райдужний.
2. Який стосується веселки, властивий їй.
3. Який нагадує за формою або виглядом веселку.
веселковий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Григорій, що облишив уже цю розвагу… Не тому, що до неї треба було китайського терпіння, а тому, що був такий чудесний веселковий ранок, а ще, може, тому, що в того дівчиська по очах і обличчі пустували надзвичайні сонячні зайчики, перекочуючись, мов плями живого срібла. Сидів собі отак на перекиненій байді посеред осяяного сонцем подвір’я, підставив під сонце розхристані груди і дивився на той цілий світ сліпучий.
— Невідомий автор
Частина мови: прикметник () |