веселість

[ʋɛsɛlistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Властивість за значенням прикметника “веселий”; стан, коли людина перебуває у доброму, радісному настрої, схильна до сміху, жартів та задоволення від життя.

  2. (Психологія) –

    Зовнішній вираз радісного, доброго настрою; ознаки веселощів, оживлення (наприклад, у поведінці, на обличчі).

  3. (Лінгвістика) –

    Рідкісне вживання: те саме, що “веселощі” — розваги, забави, гучне проведення часу в товаристві.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. веселість, р. веселості, д. веселості, з. веселість, о. веселістю, м. веселості, к. веселосте

Більше записів