Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням прикметника “веселий”; стан, коли людина перебуває у доброму, радісному настрої, схильна до сміху, жартів та задоволення від життя.
- (Психологія) –
Зовнішній вираз радісного, доброго настрою; ознаки веселощів, оживлення (наприклад, у поведінці, на обличчі).
- (Лінгвістика) –
Рідкісне вживання: те саме, що “веселощі” — розваги, забави, гучне проведення часу в товаристві.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. веселість, р. веселості, д. веселості, з. веселість, о. веселістю, м. веселості, к. веселосте