Приклад 1:
У рамках зазначених форм розрахунки можуть виконуватися з частковою передоплатою і за фактом одержання товару, з передоплатою цілком – за весь товар, оплатою у розстрочку тощо. У будь -якому випадку спосіб платежу обумовлюється в контракті (договорі) купівлі -продажу.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Припускаю, що Церіна зовсім не захворіла, а просто хоче звалити на мене весь обсяг роботи (про це я думав на площі Санта Марія Формоза, поїдаючи трикляту печену диню, перепрошую Монсиньйора). Від згаданої площі Респондент (покинувши нарешті церкву) узяв трохи східніший напрям (по Калле Люнґа) і, перетнувши міст над Pio ді Сан Джованні Лятерано, скерував свої дорого цінні стопи, ясна річ (Монсиньйор уже здогадався), до церкви Сан Дзаніпольо (що насправді означає не одного, а відразу двох святих).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
), і нехай Чоботаренко легковажно не відмахується, ніби то несуттєве: якби так відмахуватися, то весь світ несуттєвий, купка сміття та й годі, хоча, зрештою, чи світ суттєвий, чи ні — зараз ані трохи не важливе, натомість дуже і навіть винятково, так, так, винятково, і тут нема чого ширитися! отож винятково важливе, що Мартина сукня — це брокат, а не шифон уже бодай тому, що його, Блажків, сонет звучить тільки на брокаті і на жодній іншій тканині, оскільки це не просто собі якийсь перший-ліпший сонет і не просто собі якась сукня, а смолоскип майбутнього, визначення й функцію яких Чоботаренко за браком відповідного досвіду так одразу, може, й не збагне, якщо він, Блажко, то наочніше не продемонструє на папері, бо щойно мавши перед собою графічне зображення, Чоботаренко навіч переконається: Блажко — сякий-такий, п’ятий-десятий, — кожному не догодити, — ніколи не говорить на вітер, якщо він каже: Мартина сукня — це структурний сонет, і то унікального, Блажкового зразка (головне зразок: copyright by Блажко), то це і є структурний сонет, і нехай Чоботаренко забуде, ніби він нічого не тямить ні в брокаті, який йому проте видається ідіотським шифоном (і звідки той шифон уліз йому в мозок?)
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
