верзякання

[ʋɛrzjɑkɑnnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне (переважно західнополіське) позначення процесу або дії за дієсловами «верзякати» та «верзякнути», тобто різкого, несподіваного руху, кидка, падіння або удару, що супроводжується характерним звуком (брязкотом, грюкотом).

  2. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — несподівана, різка подія, часто негативного характеру (нещасний випадок, прикрість), що трапляється раптово.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верзякання, р. верзякання, д. верзяканню, з. верзякання, о. верзяканням, м. верзяканні, к. верзякання

Більше записів