Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне діалектне (переважно західнополіське) позначення процесу або дії за дієсловами «верзякати» та «верзякнути», тобто різкого, несподіваного руху, кидка, падіння або удару, що супроводжується характерним звуком (брязкотом, грюкотом).
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — несподівана, різка подія, часто негативного характеру (нещасний випадок, прикрість), що трапляється раптово.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. верзякання, р. верзякання, д. верзяканню, з. верзякання, о. верзяканням, м. верзяканні, к. верзякання