1. Розмовляти багато, швидко і часто безглуздо, недоладно; говорити нісенітниці, дурниці.
2. Розповідати щось неправдиве, вигадувати; брехати.
3. Розмовляти без упину, надокучати белькотнею; базікати, теревенити.
верзти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вважався, що правда, одним з найвідсталіших учнів, не раз виставлявся з лекції, позаяк наважувався вголос верзти всілякі протипри родні дурниці, що нібито Земля обертається навколо Сонця. Наслідки цих коперниканських містифікацій ми тяжко споку туємо донині.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: дієслово () |