1. (від лат. versor — «обертаюся») У філософії, зокрема в схоластиці та неотомізмі — акт, стан або сила існування речі в собі, внутрішня діяльність буття, що відрізняється від зовнішніх проявів (актів операції).
2. (від англ. versor) У математиці, зокрема в кватерніонах, — оператор повороту або кватерніон одиничної норми, що використовується для представлення обертання в тривимірному просторі.