верифікація

Значення

1. (Інформаційні технології) –

   Процес перевірки, підтвердження достовірності, точності або відповідності чого-небудь установленим критеріям, нормам або вимогам; установлення істинності певних даних, фактів чи тверджень.

2. (Філософія) –

   У логіці та філософії науки — процедура емпіричного підтвердження наукових тверджень шляхом їх зіставлення з результатами спостережень або експериментів.

3. (Юриспруденція) –

   У міжнародному праві та політиці — комплекс заходів, спостереження та технічного контролю для перевірки виконання державами угод, договорів (наприклад, про роззброєння або нерозповсюдження зброї).

4. (Техніка) –

   У техніці, інформаційних технологіях — процес перевірки відповідності продукту, системи або компонента заданим технічним вимогам, специфікаціям або стандартам на певному етапі розробки.

Правопис та відмінювання