1. Власна назва вулиці у місті Києві, що розташована в історичній місцевості Поділ і відома своєю мальовничістю та старовинною забудовою.
2. (переносно) Довга, звивиста лінія, ланцюг людей або предметів, що рухаються один за одним; потіг, череда.
вервечка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На все горло викукурікували свої сни півні в сусідньому селі Зарубинцях, з тужливим криком тягла понад Дніпром вервечка журавлів. Панувала одностайність: Хмельниченка кричали всі козаки.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |