вертихвістка

Приклад 1:
І воно біле, хіба якась пташина –вертихвістка не протягне ланцюжок до води. А вода не біла, на те вона й вода, щоб омити чиюсь кров чи китицю вербового листя, вона темніє, як твоє око наді мною .. Його рука з’їхала по той бік пагорба, пальці ловили вітер поміж розсипчастих шовкових пасм, а очі з – під присипаних борошном вій дивились у відкриті в темря ву очі, ще темніші, темніші за темряву, і там він побачив простір.. Я хочу тобі 16 розповідати про простір у вухо, нашорошене в ніч, коли над нами сіється борошно, я хочу тобі розповідати довго, так, щоб ти міг уловити ритм простору в тому, що говоритиму, аж поки він сам не склепить нам обом повіки.
— Зеров Микола, “Камена”