вертикаль

[ʋɛrtɪkɑlʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Напрям, що збігається з напрямом схилу, створеного силою тяжіння в даній точці; лінія, перпендикулярна до горизонтальної площини (горизонту).

  2. (Техніка) –

    Пряма лінія, що зображує такий напрям на кресленні, схемі, графіку тощо.

  3. (Менеджмент) –

    (перен.) Чітка, сувора ієрархічна структура підпорядкування або управління, де розпорядження передаються зверху вниз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вертикаль, р. вертикалі, д. вертикалі, з. вертикаль, о. вертикаллю, м. вертикалі, к. вертикале

Більше записів