Значення
- (Техніка) –
Ручний інструмент для свердління отворів у дереві, що складається з коловорота з патроном для затиску свердел та рукоятки для обертання.
- (Техніка) –
Рухливий з’єднувальний елемент у механізмах, що забезпечує обертання однієї частини відносно іншої (наприклад, у підвісі гармати, вантажопідіймальних пристроях, будівельній техніці).
- (Медицина) –
Анат. Верхня закруглена частина стегнової кістки, що входить у заглиблення тазової кістки, утворюючи кульшовий суглоб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вертлюг, р. вертлюга, д. вертлюгові, з. вертлюг, о. вертлюгом, м. вертлюгові, к. вертлюгу