Приклад 1:
Воно пройшло не більше верстви, як наткнулося на шанці, спробували прорватися через них, аж тут поляки вдарили з усіх трьох боків. Таки трохи пройшли до якогось сільця, яке було вщент поруйноване, й поруйнована була гребля на ставку, вода затопила луку.
— Франко Іван, “Мойсей”
Приклад 2:
Виходила на вигiн, дивилася на поле, на тумани, до станцiї (за сорок верст Кочубеївка була), i були гони, i верстви, i тракт, i стовпи, i було тоскно, i хотiлося невiдомого. А вдома батько сюсюкав, i сюсюкала, i комунiю лаяли, i ще раз її лаяли.
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Приклад 3:
Верстви, гони, стовпи i шляхи, i знову шляхи… …I знову зими не було, i було мокро i осiнньо… I припадала осiнь до Оксаниного серця i стискала його. Але не гадала Оксана, що в цiй чвирi життя кине свою першу важку тiнь на її прекрасну молодiсть, i тому, коли їй було переказано, що Мишко виїхав з Дамаївки, вона навiть здивувалася: як, невже зовсiм?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
