верстатка

[ʋɛrstɑtkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Інструмент у друкарській справі — металева пластина з бортиками, у якій набірник ручно складає (верстає) літери та шпації в рядки для формування друкованої форми.

  2. (Техніка) –

    Ручний інструмент у поліграфії та видавничій справі для фізичного складання шрифтових елементів (літер, пробільних матеріалів) у рядки під час ручного набору тексту.

  3. (Техніка) –

    Застаріла назва пристрою або пристосування для механізованого складання рядків у наборних машинах (наприклад, лінотипах).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верстатка, р. верстатки, д. верстатці, з. верстатку, о. верстаткою, м. верстатці, к. верстатко

Більше записів