верста

1. Старовинна російська міра довжини, що дорівнювала приблизно 1,0668 км (500 сажнів) і застосовувалася до впровадження метричної системи.

2. Старовинна українська (козацька) міра довжини для вимірювання земельних ділянок, що становила 1000 сажнів (близько 2,13 км).

3. У поліграфії: сторінка набору (тексту, ілюстрацій тощо), підготовлена до друку; також одиниця вимірювання обсягу друкованих матеріалів (авторський, обліково-видавничий аркуш).

4. Перен. (заст.) Спільність, коло людей одного віку, покоління, сучасники (наприклад, “їхня верста”, “молода верста”).

Приклади:

Приклад 1:
І от переді мною підвелась довга верста з маленькою гадючою голівкою і поцілює мені кулаком у обличчя, хоч і бачить, що я можу битись тільки лівою рукою проти його двох довгих рейок. Він розмахнувся із-за спинки стільця, але я уважно стежив за ним і вчасно одсахнувся од удару, що сплющив би мене у млинець, і страшний кулак якось скоса, згори вниз, пролетів повз мого носа.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”