Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто вершить щось, здійснює важливі дії або вчинки, особливо у високому, офіційному чи судовому значенні; той, хто творить, чинить (наприклад, про суддю, правителя).
- (Література) –
У переносному значенні: той, хто є причиною, джерелом чогось, хто робить вирішальний вплив на перебіг подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вершитель, р. вершителя, д. вершителеві, з. вершителя, о. вершителем, м. вершителеві, к. вершителю