Значення
- (Географія) –
Зменшувально-пестлива форма до слова “вершина” — невелика вершина, верхівка чогось (гори, дерева тощо).
- (Ботаніка) –
Верхня, найтонша частина рослини (пагона, стебла), що ще не одерв’яніла; верхівка.
- (Математика) –
У математиці (геометрії) — точка перетину сторін кута або точка, протилежна основі у фігурі (наприклад, у трикутнику).
- (Література) –
Переносно — найвищий ступінь розвитку, найкращий момент у чомусь; апоґей, зеніт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вершинка, р. вершинки, д. вершинці, з. вершинку, о. вершинкою, м. вершинці, к. вершинко