Значення
- (Геологія) –
Гідрологічний термін, що позначає найвищу точку водозбору або початкову ділянку русла постійного водотоку (струмка, річки), де відбувається формування стоку; верхів’я річки.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — початковий пункт, джерело виникнення чогось, найвища точка розвитку явища або процесу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вершина-джерело, р. вершини-джерела, д. вершині-джерелу, з. вершину-джерело, о. вершиною-джерелом, м. вершині-джерелі, к. вершино-джерело