вершій

1. (заст.) Вершник, кінний воїн, лицар; той, хто їде верхи або вправно їздить верхи.

2. (іст.) Назва одного з вищих військово-адміністративних чинів у Запорозькій Січі, який обіймав начальник кінноти (вершницького війська).