вернидуб

1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Бориспільському районі Київської області.

2. (заст.) Власна назва козацької сотні та полку в Гетьманщині XVII–XVIII століть, що дислокувалися на території сучасної Чернігівщини.

3. (заст., перен.) У символічному значенні — міцна, непорушна, стійка людина або оплот, твердиня (зазвичай з посиланням на етимологію слова: «верни» — поверни, «дуб» — міцне дерево).

Приклади:

Приклад 1:
У чистім полі, в полі на роздоллі У чистім полі, в полі на роздоллі, де колосочки проти сонця жмуряться, Вернигора, Вернивода й Вернидуб – три велетні – зібралися та й журяться. – Ми велетні, ми велетні, ми велетні.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”