верлібр

1. Вірш, що не має рими, постійного розміру (метру) та чіткої строфічної будови, організований переважно за рахунок ритмічно-інтонаційного поділу на рядки (строфи).

2. Літературний жанр, що характеризується відмовою від традиційних формальних обмежень (рифми, метру, класичної строфіки) та наголошує на природності мовленнєвого потоку і посиленій ритміко-інтонаційній організації тексту.

Приклади:

Приклад 1:
Далися узнаки сонети, коли ж неспутаний верлібр обіцює оману лету, коли, душе, до всеньких фібр бриниш нестримно і нескрито, як лід під срібляним копитом. І. Калинець.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”