верлань

[ʋɛrlɑnʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Власна назва українського соціолекту (жаргону), що виник у 1970-х роках у Львові серед місцевої молоді та субкультурних угруповань; характеризується специфічною лексикою, утвореною шляхом перестановки складів у слові (верла́н — від “ландвер”, одного з перших перетворених слів), а також запозиченнями, каламбурами та внутрішніми неологізмами.

  2. (Лінгвістика) –

    Загальна назва для будь-якого подібного штучного молодіжного жаргону або таємної мови, побудованої за принципом перестановки складів (наприклад, “ке́пірь” — “перік”, “шко́да” — “дашко”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верлань, р. верлань, д. верлань, з. верлань, о. верлань, м. верлань, к. верлань

Більше записів