Приклад 1:
До того ж, учора він казав, ніби приїхав ровером верхи зі Швеції. Альбораків текст являв собою нав’язливу суміш алюзій, іншомовних цитат, висловів у лапках, всередині яких виникали інші лапки, лапок було більше, ніж усіх інших знаків, разом узятих, за дужку він виносив найнесуттєвіше, а найважливіше скромно ховав у дужках, наче такий собі напівзайвий додаток, до того ж грати словами почав уже з першого речення, коли нагадав, як «у 14-му році в Сараєві з Принципу був застре лений австрійський архикнязь».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Альборак Джабраїлі, який минулу ніч провів у префектурі, спав і бачив уві сні, як він мчить верхи на летючому скакуні з Мекки до Єрусалиму й назад, а втім, іноді йому здавалося, що то просто заміська прогулянка велосипедом. Джон Пол цього разу був тут, він не пускався в далекі подорожі, а вкрай уважно слухав, лише час від часу безгучно промовляючи «bloodclot»’.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Перша являла собою мармуровий чотири гранник, на якому було висічено безконечно довгу вервечку лучників, що їхали верхи на слонах і співали якусь бойову пісню. Цю ніжку було привезено з руїн Карфагену десь у XVII ст.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”