Значення
- (Психологія) –
Бути головним, провідним у якійсь справі, керувати, розпоряджатися, часто з відтінком самовпевненості або схильності нав’язувати свою волю.
- (Соціологія) –
Займати становище лідера, першого серед рівних, мати переважаючий вплив у колективі, групі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я верховоджу, ти верховодиш, він верховодить, ми верховодимо, ви верховодите, вони верховодять