Значення
- (Історія) –
Особа, яка займає найвищу посаду в державі, організації або громаді; верховний правитель, глава.
- (Історія) –
(заст.) Той, хто перебуває вище за інших за соціальним становищем або владою; повелитель, володар.
- (Соціологія) –
(перен., рідко) Той, хто має перевагу, панує в якій-небудь галузі діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. верховник, р. верховника, д. верховникові, з. верховника, о. верховником, м. верховникові, к. верховнику