верхом

1. Спосіб пересування або перебування на спині тварини (переважно коня), а також на чомусь, що імітує верхову їзду.

2. Спосіб сидіння, коли одна нога перекинута через щось (наприклад, на стільці верхи).

3. У значенні прислівника — перебуваючи, пересуваючись на спині верхової тварини (їхати верхи).

Приклади:

Приклад 1:
Набралася лиха, поки вивчила багачку Мотрю, а за цією невісткою наберуся три копи лиха, ще й з верхом. Мотря пригнала в двір стрижену ягницю, а твоя Мелашка, мабуть, прижене оту стрижену кішку.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
Розставив ноги, у боки узявсь, шапка висока, сiрих смушкiв, з червоним сукняним верхом, набiк йому похилилась, усами поморгує, на всiх погляда й приговорює: “Отже узявся танцювати, та, може, i не вмiю! Повчитись було у кривого Хоми, що на дерев’янцi ходить”.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Роман надiв пiджака й картуза з бiлим верхом, тодi глянув на чоботи: — Ех, вакси просють!.. Ну, нехай другим разом!
— Невідомий автор