Верхоквітник — ботанічний термін, що позначає верхню частину оцвітини (пелюстки або віночок) у квітці, особливо коли вона має складну будову та відрізняється від нижньої частини (нижоквітника).
верхоквітник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |